| Afrikaans |
| has gloss | afr: Rusyn word deur meeste buitestaanders as 'n enkele taal met die enkele SIL taalkode, rue beskou. Dit word egter deur sprekers self as twee tale gesien: |
| lexicalization | afr: Rusyn |
| Belarusian |
| has gloss | bel: Русінская мова, карпатаруская мова Русінская мова або русінскія мовы ўяўляюць сабой сукупнасьць разнастайных дыялектных, наддыялектных і літаратурна-моўных утварэньнящ, якія існуюць або што існавалі сярод русінскага этнаса як на яго спрадвечных землях у Прыкарпацьці, так і Заходняй Украіны і Ўсходняй Славаччыне, так і раёнах кампактнага пражываньня на тэрыторыі Ваяводзіны ў Сэрбіі, і збольшага ў Славоніі ў Харватыі, у Вугоршчыне, у Румыніі і ў Польшчы, а таксама ў ЗША і Канадзе. Лінгвісты маюць розныя меркаваньні адносна таго, ці зьяўляецца русінская мова асобнай усходне-славянскай мовай , або дыялектам украінскай мовы. Распаўсюджаная ў Закарпацкай вобласьці Ўкраіны (6725 носьбітаў па перапісе 2001 году ), а таксама на ўсходзе Славаччыны (каля 20 тысяч носьбітаў, перапіс 1991 году і 24 тысячы, якія назвалі нацыянальнасьць — русін ), у Польшчы, Вугоршчыне, Румыніі, Харватыі і сэрбскім аўтаномным краі Ваяводзіна. |
| lexicalization | bel: Русінская мова |
| Bulgarian |
| has gloss | bul: Русинският език се говори в няколко централно- и източноевропейски държави: Украйна, Полша, Унгария, Словакия, Австрия, Румъния, Сърбия и Хърватия, както и от голям брой емигранти в Северна Америка и Австралия. Във всички страни той е признат официално и има статут на малцинствен език, с изключение на Украйна, където официалната политика е непризнаване на съществуването на русинско малцинство и език. През 1991 г. бива проведен референдум в Задкарпатието, на който 78% гласуват за автономия на русините, но официалните власти в Украйна не се съобразяват с резултатите. |
| lexicalization | bul: Русински език |
| Catalan |
| has gloss | cat: El rutè forma part de les llengües eslaves orientals, com el rus, lucraïnès i el bielorús. La qüestió de si es tracta duna llengua a part per ella sola, dun dialecte o de diversos dialectes de lucraïnès és una disputa que duen a terme lingüistes i nacionalistes de diversa ideologia (com pel que fa al macedònic respecte al búlgar). Per als sociòlegs, i en el pla juridicopolític, existeixen almenys dues llengües ausbau rutenes, reconegudes com a llengües oficials de ple dret i ensenyades oficialment: el rutè carpàtic, a la república dEslovàquia (oficial als municipis on és parlada per més del 20% de la població), i el rutè pannònic (rusnak), a la província autònoma sèrbia de Vojvodina. Daltra banda n'existeixen diversos dialectes, entre els quals el lemko, que és parlat a Polònia per uns 50.000 persones, el boiko o el hutsul. |
| lexicalization | cat: rutè |
| lexicalization | cat: Ruté |
| Czech |
| has gloss | ces: Rusínština (rusínsky русиньскый язык) je jazyk obyvatel severovýchodní části Karpatského oblouku na pomezí Slovenska, Ukrajiny, Polska, Maďarska a Rumunska. Hovoří jím také komunity rusínských vysídlenců jinde ve světě; paradoxně nejvyššího statusu v současné době požívá v srbské autonomní oblasti Vojvodina, kde je od roku 1974 jedním ze šesti úředních jazyků. |
| lexicalization | ces: rusínština |
| Church Slavic |
| has gloss | chu: Карпа́тьскороу́сьскъ ѩꙁꙑ́къ и карпа́тьскороу́сьскꙑ · въсточьнословѣньска иꙁвода словѣ́ньска дрѣвєсє ѩꙁꙑ́къ ѥ́сть ⁙ Дрєвл҄ьнꙗѥго роусьскаѥго ѩꙁꙑка сꙑновл҄ии ѩꙁꙑ́къ ѥ́сть · иꙁ ѥго жє оукра́иньскъ · роу́сьскъ и бѣлороу́сьскъ ѩꙁꙑци́ ишьли сѫ́тъ ⁙ Глаголѭщь люди́и 600 тꙑсѫщь сѫ́тъ ⁙ Мъноꙃи дїалєкти сѫ́тъ · комоужьдо своꙗ правопись · грамматїка и лєѯїко сѫтъ ⁙ Словѣ́ньскꙑ наꙁъванъ "карпатьскꙑимь" ѥ́стъ · да бѣжали бѫ о съмѣшєниꙗ съ роусьскомь ѩꙁꙑкомь |
| lexicalization | chu: Карпа́тьскороу́сьскъ ѩꙁꙑ́къ |
| Chuvash |
| has gloss | chv: Русин чĕлхи, (руська бесіда, руски язик}}) — тухăç славян чĕлхи. |
| lexicalization | chv: Русин чĕлхи |
| Danish |
| has gloss | dan: Rusinsk eller rutensk er et østslavisk sprog nært beslægtet med ukrainsk. Officielt er sproget en ukrainsk dialekt, noget som støttes af russiske og ukrainske sprogforskere. Dette begrundes med, at der findes en række overgangsdialekter mellem rusinsk og ukrainsk. De fleste andre sprogforskere betragter det som et selvstændigt sprog. Deres begrundelse er, at forskellen mellem rusinsk og ukrainsk er mindst lige så stor som mellem ukrainsk og hviderussisk. Desuden findes der også overgangsdialekter mellem russisk, hviderussisk og ukrainsk. |
| lexicalization | dan: rusinsk |
| German |
| has gloss | deu: Russinisch (auch Ruthenisch; karpato-russinisch русиньскый язык [rusinsky jasyk], jugoslawo-russinisch руска бешеда [ruska bescheda]) wird von der Volksgruppe der Russinen in der Karpatoukraine, der Slowakei, Ungarn und Teilen des ehemaligen Jugoslawiens gesprochen (sowie von großen Gruppen von Emigranten vor allem in Kanada und den USA). |
| lexicalization | deu: russinische Sprache |
| Esperanto |
| has gloss | epo: Rusina lingvo (mallongigita kiel rue) estas lingvo, per kiu oni parolas en Karpata Rutenio. Parolantoj de la rusina loĝas en Ukrainio, Pollando, Hungario, Slovakio kaj ankaŭ en serbia regiono Vojvodino. |
| lexicalization | epo: Rusina lingvo |
| Estonian |
| has gloss | est: Russiini keel on idaslaavi keelte hulka kuuluv keel, mida kõneldakse Ukrainas Taga-Karpaatias ning sellele lähedastes piirkondades Slovakkias, Poolas ja Ungaris. |
| lexicalization | est: russiini keel |
| Finnish |
| has gloss | fin: Ruteeni on itäslaavilainen kieli yhdessä ukrainan, valkovenäjän ja venäjän kanssa. |
| lexicalization | fin: ruteeni |
| French |
| has gloss | fra: Le rusyn (souvent appelé à tort ruthène) fait partie des langues slaves orientales modernes, comme le russe, l'ukrainien et le biélorusse. |
| lexicalization | fra: rusyn |
| Serbo-Croatian |
| has gloss | hbs: Istočnorusinski jezik je jezik koji se uglavnom govori u zapadnoj Ukrajini, kao i u susednim regionima Slovačke i Poljske. Ovim jezikom govore etnički Rusini, koji naseljavaju navedeno područje. Istočnorusinski jezik spada u grupu istočnoslovenskih jezika i razlikuje se od zapadnorusinskog jezika, koji spada u grupu zapadnoslovenskih jezika. |
| lexicalization | hbs: Istočnorusinski jezik |
| Hebrew |
| has gloss | heb: רוסינית (руська бесіда) היא שפה סלאבית, המדוברת על ידי הרותנים, אומה החיה בהרי הקרפטים במערב אוקראינה ומזרח סלובקיה. |
| lexicalization | heb: רוסינית |
| Croatian |
| has gloss | hrv: Rusinski jezik (ponegdje se navodi kao istočnorusinski; ISO 639-3: ) je jezik koji se uglavnom govori u zapadnoj Ukrajini, kao i u susjednim regijama Slovačke i Poljske. 560,000 govornika u Ukrajini (2000); ukupno 623,960 u svijetu, i to 24,200 (2001 popis) u Slovačkoj gdje je 60% Rusina asimilirano u Slovake i jezično i kulturno; Nepoznat broj u Bjelorusiji. U južnoslavenskim zemljama govori se zapadna varijanta gdje ga nazivaju zapadnorusinskim, aliovaj jezik ili mikrojezik nije priznat kao poseban jezik i nema svog kodnog naziva. Rusinskim govore etnički Rusini, koji naseljavaju navedeno područje. Rusinski (u Vojvodini nazivan istočnorusinski) jezik spada u grupu istočnoslavenskih jezika i razlikuje se od zapadnorusinskog, koji spada u grupu zapadnoslavenskih jezika. |
| lexicalization | hrv: Istočnorusinski jezik |
| lexicalization | hrv: rusinski jezik |
| Upper Sorbian |
| has gloss | hsb: Rusinšćina rěči so jako mjeńšinowa rěč we wjacorych wariantach w Pólskej (łemkowšćina), Słowakskej, w zakarpatskich kónčinach Ukrainy a we Wójwodźinje (Vojvodina/Војводина, awtonomna prowinca w Serbiskej). Nimo toho su mjeńše skupiny rěčnikow tež w Madźarskej a Rumunskej. |
| lexicalization | hsb: Rusinšćina |
| Hungarian |
| has gloss | hun: A ruszin nyelv az ukrán nyelvhez közel álló keleti szláv nyelv. Az íráshoz cirill betűket használ. Hivatalos nyelvként csupán a Vajdaságban használják (ruszinul бачваньски руски язик [bacsvanszkij ruszkij jazik]). Kárpátalján is létezik e nyelv, de az ukránok máig nem ismerik el. Egyesek a vajdasági ruszin nyelvet a ruszinból kiszakadt, külön nyelvként kezelik. |
| lexicalization | hun: ruszin nyelv |
| Indonesian |
| has gloss | ind: Bahasa Rusyn adalah sebuah bahasa yang dipertuturkan di Eropa Timur dan termasuk rumpun bahasa Slavik. |
| lexicalization | ind: Bahasa Rusyn |
| Italian |
| has gloss | ita: Il ruteno, chiamato anche "russino" o "lingua rutena pannonica" (русин, rusin, in lingua) è una lingua slava del sottogruppo orientale, (insieme al russo, al bielorusso e lucraino) che dimostra una stretta vicinanza in termini di parentela con lucraino. Cè ancora controversia tra i linguisti sul fatto che il ruteno sia una lingua slava orientale a sé o solo una variante dellucraino . |
| lexicalization | ita: lingua rutena |
| Japanese |
| has gloss | jpn: ルシン語（ルシーン語）は、ルシン人によって話される言語であり、東スラヴ語群に分類される。セルビアのヴォイヴォディナ自治州の公用語の一つ。ウクライナ・ザカルパッチャ州、スロヴァキア東部、ポーランド南東部、そしてハンガリーなどでも用いられている。 |
| lexicalization | jpn: ルシン語 |
| Ligurian |
| lexicalization | lij: Lengua rutenn-a |
| Limburgan |
| has gloss | lim: t Rusyn (Roeteens) is e meenderheidstaol in Oos-Europa, die in twie dialekgrope oetereinvèlt: t Roeteens (in de Karpate) en t Rusnak (in Servië). Roeteens is evels (ouch) de naom vaan n oetgestorve taol die de voorawwer vaan t Witrössisch, t Oekraïens en t Rusyn waor. t Is n Oosslavische taol en èng verwant mèt t Oekraïens; in de Oekraïne weurt de taol dèks es Oekraïens dialek besjouwd. E klein miljoen minse spreke de taol nog. Recèntelek is de taol in Slowakije es meenderheidstaol erkind. |
| lexicalization | lim: Rusyn |
| Lithuanian |
| has gloss | lit: Rosienu kalba (rosienėškā: руски язик aba русинськый язык) - rītū slavu kalbū gropē priklausontė kalba, katra ruokoujas aple 600 tūkst. prieteliu. Dėdliausē ana ruokoujamas Vakarū Okrainuo (Ožkarpatie), rītū Sluovakėjuo, Serbėjuo. |
| lexicalization | lit: Rosienu kalba |
| Macedonian |
| has gloss | mkd: Русински јазик (русинська мова) е источнословенски јазик во иста група со рускиот, белорускиот и украинскиот јазик и со кои споделува заеднички лингвистички карактеристики. Голем број на лингвисти се во дилема за тоа дали русинскиот јазик е посебен јазик или е дел односно дијалект на украинскиот. |
| lexicalization | mkd: русински јазик |
| Dutch |
| has gloss | nld: Roetheens (русинськый язык, rusyns'kŷi iazŷk) is een Oost-Slavische taal gesproken door de Roethenen. Meningen verschillen onder linguïsten over of het Roetheens een aparte taal is of een dialect van het Oekraïens. De politieke achtergrond van de kwestie geeft extra gewicht aan deze discussie. |
| lexicalization | nld: Roetheens |
| Norwegian |
| has gloss | nor: Rusinsk er et østslavisk språk i nær slekt med ukrainsk. Offisielt er språket en ukrainsk dialekt, noe som støttes av russiske og ukrainske språkforskere. Dette begrunnes i at det finnes en rekke overgangsdialekter mellom rusinsk og ukrainsk. De fleste andre språkforskere betrakter det som et selvstendig språk. Deres begrunnelse er at forskjellen mellom rusinsk og ukrainsk er minst like stor som mellom ukrainsk og hviterussisk. Dessuten finnes det også overgangsdialekter mellom russisk, hviterussisk og ukrainsk. |
| lexicalization | nor: Rusinsk |
| Polish |
| has gloss | pol: Język rusiński (w Polsce posiadający nazwę urzędową język łemkowski; zwany również łemkowsko-rusińskim, rusińsko-łemkowskim, karpatorusińskim, baczwańsko-rusnackim) – język słowiański używany przez Rusinów (nazywających siebie Rusnakami), mieszkających na Ukrainie Zakarpackiej, we wschodniej Słowacji, w Polsce (Łemkowie i Bojkowie), na Węgrzech i w Rumunii. Język rusiński jest bliski odmianie języka ukraińskiego używanego od XVIII w. przez Rusnaków w Wojwodinie (Serbia) i w Chorwacji, a od początku XX w. też w Kanadzie i USA. Dobrze skodyfikowany tylko w byłej Jugosławii. |
| lexicalization | pol: Język rusiński |
| Russian |
| has gloss | rus: Руси́нский язы́к ( и др.) или русинские языки представляют собой совокупность разнородных диалектных, наддиалектных и литературно-языковых образований, бытующих или бытовавших среди русинского этноса как на его исконных землях в Прикарпатье, так и Западной Украины и Восточной Словакии, так и районах компактного проживания на территории Воеводины в Сербии, и отчасти в Славонии в Хорватии, в Венгрии, в Румынии и в Польше (живущие ныне в западных областях лемки, причисляемые к русинам), а также в США и Канаде . Общая численность русинов в мире оценивается в 1,5 млн человек . Характерной чертой, противопоставляющей в лексическом отношении русинский язык белорусскому и украинскому и объединяющей его с русским, является наличие в нём большого количества церковнославянизмов . Отличительной чертой, отличающей лексику русинского языка от лексики остальных восточнославянских языков, является наличие в её составе большого количества мадьяризмов и германизмов. |
| lexicalization | rus: Русинский язык |
| Slovak |
| has gloss | slk: Rusínčina (rusínsky русиньскый язык) je indoeurópsky jazyk, tvoriaci prechod medzi západoslovanskými a východoslovanskými jazykmi. Hovoria ňou Rusíni, obyvatelia severovýchodnej časti Karpatského oblúka na pomedzí Slovenska, Ukrajiny, Poľska, Maďarska a Rumunska. Hovoria ňou aj komunity rusínskych vysťahovalcov a ich potomkov inde vo svete (USA, Kanada). Najvyšší štatút v získala v srbskej autonómnej oblasti Vojvodina, kde je od roku 1974 jedným zo šiestich úradných jazykov. Na Slovensku je rusínčina oficiálne uznávaná ako minoritný jazyk od roku 1995. Jadro Rusínov žije na Ukrajine, ktorá však rusínčinu oficiálne neuznáva a považuje za nárečie ukrajinčiny. |
| lexicalization | slk: rusínčina |
| Slovenian |
| has gloss | slv: Rusinščina (, rusiňskyj jazyk) je vzhodnoslovanski jezik, ki ga govorijo Rusini v ukrajinski Zakarpatski pokrajini, na severovzhodu Slovaške, jugovzhodu Poljske in severovzhodu Madžarske. V Srbiji se ponekod v Vojvodini govori panonska rusinščina, ki jo nekateri štejejo k rusinščini, drugi pa jo uvrščajo med zahodnoslovanske jezike. Jezikoslovci si niso enotni, ali je rusinščina samostojen jezik ali le ukrajinsko narečje |
| lexicalization | slv: rusinščina |
| Castilian |
| has gloss | spa: El idioma rusino (русинська мова; rusynska mova) es un idioma eslavo oriental (junto con el ruso, bielorruso y ucraniano, que comparten un antecedente lingüístico común), que es hablado por los rusinos. |
| lexicalization | spa: idioma rusino |
| Serbian |
| has gloss | srp: Источнорусински језик је језик који се углавном говори у западној Украјини, као и у суседним регионима Словачке и Пољске. Овим језиком говоре етнички Русини, који насељавају наведено подручје. Источнорусински језик спада у групу источнословенских језика и разликује се од западнорусинског језика, који спада у групу западнословенских језика. |
| lexicalization | srp: Источнорусински језик |
| Swedish |
| has gloss | swe: :Rusinska kan även syfta på karpatorusinska. Se även rusinska (olika betydelser). Rusinska är ett slaviskt språk (östslaviskt under västslavisk påverkan eller vice versa), talat av rusiner främst i före detta Jugoslavien (omkring 23 000 talare totalt). En av dialekterna av rusinska är ett av de sex officiella språken i den serbiska provinsen Vojvodina (där omkring 18 000 talare är bosatta). Det skrivs med ett kyrilliskt alfabet som närmast liknar det ukrainska. |
| lexicalization | swe: rusinska |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Русинська мова (альтрн. назви: рутенська, карпатська, карпатсько-русинська ) — група діалектів, якими розмовляють етнографічні групи Сербії, Словаччини та України. В Україні носії цих діалектів мешкають переважно на Закарпатті. Деякі науковці виділяють ці діалекти в окрему мову, в той час більшість філологів України й світу схильні вважати їх окремою діалектною групою в складі української мови. |
| lexicalization | ukr: User rue |
| lexicalization | ukr: Русинська мова |
| Chinese |
| has gloss | zho: 卢森尼亚语，属于斯拉夫语族的东斯拉夫语支，在语言分类上最接近乌克兰语。卢森尼亚语使用者分布在乌克兰、斯洛伐克、波兰、匈牙利、罗马尼亚和前南斯拉夫的伏伊伏丁那。因为使用者分布在多国，卢森尼亚语未有一个统一的拼字法，而根据了各自的方言来拼写。 |
| lexicalization | zho: 卢森尼亚语 |
