| Information | |
|---|---|
| has gloss | (noun) any of the three Greek goddesses of fate or destiny; identified with the Roman Parcae and similar to the Norse Norns Moirai, Moirae |
| has gloss | eng: The Moirae or Moerae (in Greek – the "apportioners", often called the The Fates), in Greek mythology, were the white-robed personifications of destiny (Roman equivalent: Parcae, euphemistically the "sparing ones", or Fata; also equivalent to the Germanic Norns). Their number became fixed at three. |
| has gloss | eng: The Moirae(The Fates) were the three goddesses of destiny in Greek mythology. They were Clotho, Lachesis and Atropos(Greek: Άτροπος). |
| lexicalization | eng: Moirae |
| lexicalization | eng: Moirai |
| subclass of | (noun) a deity worshipped by the ancient Greeks Greek deity |
| Meaning | |
|---|---|
| Afrikaans | |
| has gloss | afr: Die skikgodinne of Moirai (Grieks: Μοῖραι) was in die Griekse mitologie die witgeklede verpersoonlikings van die noodlot. Die Griekse woord μοῖρα ("moira") beteken letterlik " ’n deel", dus ’n mens se deel van die lewe of noodlot. Hulle het die figuurlike draad van elke sterflike se lewe beheer van geboorte tot die dood (en daarna). |
| lexicalization | afr: skikgodin |
| Asturian | |
| has gloss | ast: Les moires son trés muyeres que na Mitoloxía Griega personifiquen el Destín humanu individual, y poro yeren independientes de los Dioses Olímpicos. Son, seguramente, divinidaes preolímpiques que pasaron a la Mitoloxía clásica coles mesmes funciones pola so importancia. Son fíes de la Nueche -Nix- malque pa incluyiles na tradición clásica, los antiguos griegos considerónles fíes de Zeus y Temis. |
| lexicalization | ast: Moiras |
| lexicalization | ast: Moires |
| Bosnian | |
| has gloss | bos: Moire ili Mojre (grč. Μοîραι Moírai) božice su sudbine, usuda, tri sestre suđenice, tri kćeri Zeusa i Temide ili Nikte, a neki izvori tvrde - Ananke. Njihov su pandan u rimskoj mitologiji Parke. |
| lexicalization | bos: Mojre |
| Breton | |
| has gloss | bre: An teir Moira (pe ar Moirai, pe an Teir Farkezenn d’ar Romaned, pe ar Parkezed, pe Merc'hed an Tonkadur), a oa doueezed a rae war-dro ganedigezh, buhez, ha marv an dud war an douar. Da dud Hellaz kozh e oa divizet gant an doueed kement tra a c’hoarvez er vuhez. Edo an teir Moira o chom en ur palez ma’z eo skrivet tonkad pep hini en houarn hag en arem, ha na den na doue n’hall diverkañ tra ken. |
| lexicalization | bre: Moira |
| Bulgarian | |
| has gloss | bul: Мойрите в древногръцката митология са богините на съдбата. Дъщери са на Зевс и Темида, а според някои източници на Зевс и Ананке или на изначалните богове Хаос и Никта. Те предат нишките на съдбата на всеки смъртен. Мойрите са три: * Клото е най-младата от тях (от гр. плетачка), и преде нишката на човешкия живот. Изобразявана е с вретено в ръка. * Лахесис (Лахезис), средната сестра, превежда тази нишка през всички превратности в съдбата на един човек. Изобразявана е със свитък в ръка. * Атропос, най-старата, отрязва нишката на живота, когато дойде време човекът да умре. Изобразявана е с везни в ръка. Отровното растение беладона (Atropa belladonna), носи нейното име. |
| lexicalization | bul: Мойри |
| Catalan | |
| has gloss | cat: Les Moires foren divinitats, filles de Nix segons Hesíode (encara que hi ha altres genealogies, una de les quals les fa filles de Zeus i de Temis i una altra d'Ananké). |
| lexicalization | cat: Moires |
| Czech | |
| has gloss | ces: Moiry (řecky Μοῖραι, latinsky Parcae) jsou v řecké mytologii dcery bohyně osudové nutnosti Ananké. Jsou to bohyně osudu, životního údělu. |
| lexicalization | ces: Moiry |
| Danish | |
| lexicalization | dan: Moirer |
| German | |
| has gloss | deu: Die Moiren (griechisch μοίρες/ Μοῖραι Moirai von μοîρα moira „Anteil, Los, Schicksal“, lateinisch Moera, römisch Parcae dt. Parzen) sind in der griechischen Mythologie eine Dreiergruppe von Schicksalsgöttinnen, Töchter des Zeus und der Themis (oder auch der Ananke). |
| lexicalization | deu: Moiren |
| Modern Greek (1453-) | |
| has gloss | ell: :Για την κωμόπολη δείτε Μοίρες Ηρακλείου. Οι Μοίρες ήταν χαρακτήρες της ελληνικής μυθολογίας. Οι Μοίρες παριστάνονταν, συνήθως, ως τρεις γυναικείες μορφές που κλώθουν. Ήταν τρεις, η Κλωθώ, η Λάχεση και η Άτροπος, και οι αρχαίοι τις φαντάζονταν σαν τρεις γυναίκες που κλώθουν τα νήματα της ζωής των ανθρώπων. Η Κλωθώ έγνεθε το νήμα της ζωής, η Λάχεση μοίραζε τους κλήρους με το τι ήταν γραφτο να λάχει στον καθένα, ενώ η Άτροπος έκοβε το νήμα της ζωής. Η λέξη "μοίρα" παράγεται από το ρήμα "μοιράζω", και αντικατοπτρίζει την αντίληψη των αρχαίων ελλήνων σχετικά με το τυχαίο και το ασήμαντο τόσο της ανθρώπινης ζωής, όσο και της ευτυχίας ή δυστυχίας του κάθε ανθρώπου κατά τη διάρκειά της. |
| lexicalization | ell: Μοίρες |
| Estonian | |
| has gloss | est: Moirad (kreeka keeles osa, saatus) olid vanakreeka mütoloogias saatusejumalannad, Zeusi ja õiglusejumalanna Themise tütred, keda harilikult kujutati vanade naistena: * Klotho (ketraja) ketras igale sündinud inimesele elulõnga. Tema sümbol oli koonal; * Lachesis (määraja) otsustas igaühe saatuse üle. Tema sümbol oli kirjarull, kuhu saatus kirja pandi; * Atropos (vältimatu, paratamatu) ei saanud end pöörata ja lõikas elulõnga oma kääridega katki. Tema sümbol oli käärid. |
| lexicalization | est: moirad |
| Persian | |
| has gloss | fas: مویرای در اسطورههای یونان، الاهگان سرنوشت هستند. |
| lexicalization | fas: مویرای |
| Finnish | |
| has gloss | fin: Kohtalottaret eli moirat olivat kreikkalaisessa mytologiassa kolme vanhaa, kuolematonta naista, joiden tehtävänä oli kehrätä, kerrata ja katkaista ihmisen elämänlanka. Hesiodoksen mukaan moirat olivat Zeuksen ja Themiksen tai Nyksin tyttäriä. Heidän nimensä olivat Klotho (Kehrääjä), Lakhesis (Osan Suova) ja Atropos (Torjumaton). Klotho piteli värttinää ja hallitsi syntymän hetkeä, Lakhesis määräsi elämänlangan tapahtumista ja kohtaloista ja mustahuntuinen saksia pitelevä Atropos määräsi kuoleman hetken. |
| lexicalization | fin: Kohtalottaret |
| French | |
| has gloss | fra: Dans la mythologie grecque, les Moires (en grec ancien / , littéralement les « portions de destin assignées à chaque homme ») sont des divinités du Destin implacable. Elles sont assimilées aux Parques dans la mythologie romaine. |
| lexicalization | fra: Moires |
| Galician | |
| has gloss | glg: Historia As Moiras son as executoras do Destino, cousa que fan a través do seu oficio de tecelás, usando un fío que representa a vida. Velaquí os seus nomes: *Cloto, a fiadora é a maior das irmás e traballa na roca o Fío da Vida. *Láquesis, a que asigna o destino é a segunda, e enrola ese fío. *Átropo, a inflexible é a menor, encargada de curtalo cando a existencia da persoa chega ó seu final. |
| lexicalization | glg: Moiras |
| Serbo-Croatian | |
| has gloss | hbs: Moire ili Mojre (grč. Μοîραι Moírai) božice su sudbine, usuda, tri sestre suđenice, tri kćeri Zeusa i Temide ili Nikte, a neki izvori tvrde - Ananke. Njihov su pandan u rimskoj mitologiji Parke. |
| lexicalization | hbs: Mojre |
| Hebrew | |
| has gloss | heb: מוירות (יוונית: Μοῖραι, מילולית: "חלק" או "מנה", בהקשר של מנת הגורל) היו שלוש אחיות שייצגו את הגורל במיתולוגיה היוונית. המקבילות להן במיתולוגיה הרומית היו הפרסאות והנורניות במיתולוגיה הנורדית. נקראות גם "הגורלות", "אחיות הגורל" או "אלות הגורל". |
| lexicalization | heb: מוירה |
| Croatian | |
| has gloss | hrv: Moire ili Mojre (grč. Moírai) božice su sudbine, usuda, tri sestre Suđenice, tri kćeri Zeusa i Temide ili Nikte, a neki izvori tvrde - Ananke. Njihov su pandan u rimskoj mitologiji Parke, a u nordijskoj Norne. |
| lexicalization | hrv: Mojre |
| Hungarian | |
| has gloss | hun: A moirák a végzet irányítói, az emberi élet fonalát szövő, gombolyító illetve elvágó három istennő a görög mitológiában. |
| lexicalization | hun: moirák |
| Indonesian | |
| has gloss | ind: Para Moirai, juga disebut Moirae atau Moerae (Bahasa Yunani: Μοῖραι) dalam mitologi Yunani adalah tiga orang dewi takdir. Mereka mengendalikan nasib setiap manusia sejak lahir hingga mati. Dalam mitologi Romawi dikenal sebagai Parkae atau Fata. |
| lexicalization | ind: Moirai |
| Icelandic | |
| has gloss | isl: Örlagagyðjur eða örlaganornir (grísku: Moirea, latínu: Parcea) voru myrk og órannsakanleg forlagavöld og töldust til dætur Nætur. |
| lexicalization | isl: Örlagagyðjur |
| Italian | |
| has gloss | ita: Le Moire è il nome dato alle figlie di Zeus e di Temi o secondo altri di Ananke . Ad esse era connessa l'esecuzione del destino assegnato a ciascuna persona e quindi erano la personificazione del destino ineluttabile. |
| lexicalization | ita: Moire |
| Japanese | |
| has gloss | jpn: モイライ（古典ギリシア語：Μοίραι, Moirai）は、ギリシア神話における「運命の三女神」である。幾つかの伝承があるが、ラケシス、クロートー、アトロポスの3人で、姉妹とされる。 |
| lexicalization | jpn: モイライ |
| lexicalization | jpn: モイラ |
| Korean | |
| has gloss | kor: 모이라이 또는 모에라이 (, 운명들)은 그리스 신화에 나오는 세 명의 "운명의 여신"을 말한다. 이들의 이름은 ‘각자가 받은 몫’이란 뜻의 모이라 (μοῖρα)가 신격화된 이름이다. 로마 신화에서는 파르카이 (라틴어:Parcae)에 해당한다. |
| lexicalization | kor: 모이라이 |
| Lithuanian | |
| has gloss | lit: Moiros , graikų mitologijoje, trys likimo ir mirties deivės, Dzeuso ir Temidės ar Anankės dukros. Jos prižiūrėjo kiekvienos gyvos ir nemirtingos būtybės metaforišką gyvenimo siūlą nuo pat gimimo iki mirties. Jų vadovas ir tėvas – Dzeusas dar vad. Moirijumi. Netgi dievai bijodavo moirų. Moiros turėdavo pasirodyti tris naktis po vaiko gimimo, kad nulemtų jo gyvenimo kryptį. Romėnų mitologijoje moiras atitinka parkos. Pagal Hesiodo „Teogoniją“ moiros buvo Niktės dukterys. |
| lexicalization | lit: Moiros |
| Letzeburgesch | |
| has gloss | ltz: Moiren sinn déi griichesch Schicksalsgëttine genannt ginn, d'Kanner vun der Nyx (anere Quelle no vum Zeus an der Themis). Den Numm as ofgeleet vum gr. μοίρες/ Μοίραι ("Moirai") an heescht souvill wéi Undeel, Lous, Schicksal. Et sinn dräi al Fraen: |
| lexicalization | ltz: Moiren |
| Dutch | |
| has gloss | nld: | |- | |- | |} Moira is het van oorsprong Griekse begrip voor lotsbestemming en oorspronkelijk een drievoudige godin uit de Griekse mythologie. |
| lexicalization | nld: Moira |
| Polish | |
| has gloss | pol: Mojry (gr. Moirai) – w mitologii greckiej boginie losu, utożsamiane przez Rzymian z Parkami. U różnych poetów miały inne genealogie. U Homera jest jedna Mojra, natomiast według Hezjoda były one trzema córkami Zeusa i Temidy, noszącymi imiona: Kloto, Lachesis i Atropos. Symbolizowały starogreckie pojęcia filozoficzno-mitologiczne dotyczące losu ludzkiego i porządku świata. Ich siostrami były Hory i Charyty. Były boginiami życia i śmierci, jedynymi ponad bogami olimpijskimi, których rozkazom nie podlegały. Znały one przyszłość ludzi i bogów. |
| lexicalization | pol: Mojry |
| Portuguese | |
| has gloss | por: Na mitologia grega, as moiras (em grego antigo Μοῖραι) eram as três irmãs que determinavam o destino, tanto dos deuses, quanto dos seres humanos. Eram três mulheres lúgubres, responsáveis por fabricar, tecer e cortar aquilo que seria o fio da vida de todos os indivíduos. Durante o trabalho, as moiras fazem uso da Roda da Fortuna, que é o tear utilizado para se tecer os fios. As voltas da roda posicionam o fio do indivíduo em sua parte mais privilegiada (o topo) ou em sua parte menos desejável (o fundo), explicando-se assim os períodos de boa ou má sorte de todos. As três deusas decidiam o destino individual dos antigos gregos, e criaram Têmis, Nêmesis e as Erínias. Pertenciam à primeira geração divina (os deuses primordiais), e assim como Nix, eram domadoras de deusas e homens. |
| lexicalization | por: moiras |
| Moldavian | |
| has gloss | ron: Moirae (Ursitoarele) au fost în mitologia greacă fiice ale lui Zeus şi ale zeiţei Themis, care controlau destinul tuturor oamnenilor, din momentul naşterii şi până la moarte. Numele lor era : Clothos, Lachesis si Atropos. |
| lexicalization | ron: Moirae |
| lexicalization | ron: Ursitoare(Moirae) |
| lexicalization | ron: Ursitoare |
| Russian | |
| has gloss | rus: Мо́йры ( от , «участь, доля», у Гнедича Участь) — греческие богини судьбы. Упомянуты в «Илиаде» (XIX 127) и «Одиссее» (XVII 327; XXIV 29). |
| lexicalization | rus: мойры |
| Slovak | |
| has gloss | slk: Moiry (gr. Μοῖραι - Moirai, doslova Prideľovačky) boli tri sudičky , ktoré boli v gréckej mytológii zosobnením nevyhnutnosti a osudu. Ovládali metaforickú niť osudu každého smrteľníka alebo boha, od narodenia až po smrť (alebo po nej). Moir sa báli aj olympskí bohovia a podriaďoval sa im aj ich vládca Zeus. |
| lexicalization | slk: Moiry |
| Slovenian | |
| has gloss | slv: Mojre so v grški mitologiji tri sestre boginje usode (Atropa, Kloto, Lahezis), ki predejo in pretrgajo nit življenja. So hčere Zevsa in Temide. |
| lexicalization | slv: Mojre |
| Castilian | |
| has gloss | spa: En la mitología griega las Moiras (en griego antiguo Μοῖραι, ‘repartidoras’) eran personificaciones del destino. Sus equivalentes en la mitología romana eran las Parcas o Fata, y en la nórdica las Nornas. Vestidas con túnicas blancas, su número terminó fijándose en tres. |
| lexicalization | spa: Moiras |
| Serbian | |
| has gloss | srp: Мојре су у грчкој митологији богиње усуда. Митологија Римљани су их називали Паркама. Према легенди, Мојре су биле три сестре, а звале су се: *Клота *Лахеса *Атропа |
| lexicalization | srp: Мојра |
| Swedish | |
| has gloss | swe: Moirerna är ödesgudinnor i den grekiska mytologin. De är tre gudinnor som bestämmer alla människors öden: Klotho, Lakesis och Atropos. Deras beslut kunde inte ändras (inte ens av gudarna). De anses vara väverskor, spinnandes varje människas livstråd. |
| lexicalization | swe: Moirerna |
| Thai | |
| has gloss | tha: เทพีมอยเร (, ) เป็นเทพีในตำนานเทพเจ้ากรีก เป็นเทพีสามองค์ที่เป็นบุคลาธิษฐานของพรหมลิขิต ที่เทียบเท่ากับเทพีพาร์เซ (Parcae) ในตำนานเทพเจ้าโรมัน หรือเทพีนอร์นส์ (Norns) ในในตำนานเทพเจ้าเยอรมัน |
| lexicalization | tha: เทพีมอยเร |
| Turkish | |
| has gloss | tur: Mireler (Yunanca Μοῖραι) (tekil Mira - Μοῖρα) eski Yunan kültürünün ilk zamanlardaki ilâhlardan da üstün bir güç olan “evren yasaları” ve “mukadderat” olarak ifade edilirler. |
| lexicalization | tur: Mireler |
| Ukrainian | |
| has gloss | ukr: Мойри (гр. Μοῖραι, Moirai, moira — частка, доля) — дочки богині ночі Нікс (за іншою версією — Зевса й Феміди, за Платоном — дочки божества неминучості Ананке): Клото, Лахесіс, Атропа (Атропос). Богині долі і призначення людей. У сучасній мові мойра (парка) також уживається як синонім слова доля. |
| lexicalization | ukr: Мойри |
| Chinese | |
| has gloss | zho: 摩伊赖在希腊神话中是命运三女神。她们的希腊语名字来源于，义为部分、配额，延伸为生活和命运对人的配给，因此她们的本意为分配者。在罗马神话中，她们被称为或者（现代英语：，命运）。在北歐神話中也能找到对应者：諾倫三女神。 |
| lexicalization | zho: 摩伊赖 |
| Media | |
|---|---|
| media:img | Francisco de Goya, The Fates (Atropos).JPG |
| media:img | Hufeland 1797.jpg |
| media:img | Johann Heinrich Füssli 063.jpg |
| media:img | Moiren.jpg |
| media:img | Pergamonmuseum - Antikensammlung - Pergamonaltar 22 detail.jpg |
| media:img | Pergamonmuseum - Antikensammlung - Pergamonaltar 22.jpg |
| media:img | Puteal de la Moncloa (M.A.N. Madrid) 06.jpg |
| media:img | Sodoma 001.jpg |
| media:img | Strudwick- A Golden Thread.JPG |
| media:img | The Three Fates.jpg |
| media:img | The Triumph of Death, or The Three Fates.jpg |
| media:img | Threefold-Symbol.png |
Lexvo © 2008-2024 Gerard de Melo. Contact Legal Information / Imprint
