| Afrikaans |
| has gloss | afr: Woties is die taal wat deur die Wote van Ingermanland gepraat word. Dit is nou verwant aan Esties en behoort tot die Oosseefinse tak van die Fins-Oegriese tale. Woties word net in tee dorpies, Krakolye en Luzhitsy in die Kingisepp distrik gepraat en is op die rand van uitstwerwing. In 1989 was daar slegs 62 sprekers waarvan die jongste in 1938 gebore is. Teen 2005 was daar moontlik slegs 20 sprekers oor. |
| lexicalization | afr: Woties |
| Breton |
| lexicalization | bre: voteg |
| Bulgarian |
| has gloss | bul: Вотският език принадлежи към балто-финската група на угро-финското езиково семейство. Говори се от около 10–15 души живеещи по бреговете на река Луга в западната част на Ленинградска област (Русия). |
| lexicalization | bul: Вотски език |
| Catalan |
| has gloss | cat: El vòtic és una llengua uraliana en vies dextinció parlada pels vòtics. Pertany a la branca meridional del grup balto-fínic molt relacionat amb l’estonià. Els dialectes són oriental (el darrer parlant va morir a Itchäpäivä (Itsepino) el 1960), occidental (a Vaipool), Kukkusi i Kreevin (enclavament a Letònia, extingit a Curlàndia en el s. XIX; segons Sjögren encara es parlava el 1846). Actualment és parlat per 15 persones entre 59 i 85 anys. I lúltima dona parlant a Mattiya, el 1942 tenia 92 anys. |
| lexicalization | cat: vòtic |
| Chechen |
| has gloss | che: Вотикийн мотт ( vađđaa ceeli) фино-угорийн мотт бу. 20 оцул нах буьйца вотикийн мотт, дукха хIокхеран нах Воти чохь Ингри чохь, и церан къоман цIе Водь нах ю. Цунах чIогIа тера эстонхойн мотт и ингрийн мотт бу. |
| lexicalization | che: Вотикийн мотт |
| German |
| lexicalization | deu: Wotische Sprache |
| Esperanto |
| lexicalization | epo: vota lingvo |
| Estonian |
| has gloss | est: Vadja keel on olnud üks väikseima kõnelejaskonnaga läänemeresoome keeli, mille lähimad sugulaskeeled on eesti ja liivi keel. |
| lexicalization | est: vadja keel |
| Finnish |
| has gloss | fin: Vatja on kieli, joka kuuluu uralilaisen kielikunnan suomalais-ugrilaiseen haaran itämerensuomalaiseen haaraan. Vatjan kieltä puhuvat vatjalaiset. Vatja luokitellaan omaksi kielekseen, mutta esimerkiksi Paul Aristen mukaan se on vain viron kielen murre . |
| lexicalization | fin: vatja |
| French |
| has gloss | fra: Le vote est une langue appartenant à la branche fennique de la famille des langues finno-ougriennes. Elle est étroitement apparentée à lestonien et au finnois. Elle est parlée par les Votes. Ce nest quune langue orale, elle na jamais été écrite. |
| lexicalization | fra: Vote |
| Manx |
| has gloss | glv: Ta Votish (Votish: Vađđaa ceeli ny maa ceeli, screeuit myr Vaďďa tšeeli, maatšeeli chammah) ny çhengey ghooghyssagh ny Votee, clein beg tayns Ingria ny Roosh. Tee ny çhengey mooinjerey dan Estoinish as tee ny çhengey Finn-Baltagh.Cha nel ee loayrit agh ayns Krakolye as Luzhitsy, daa valley beggey ayns ard Kingisepp. Tee begnagh marroo. Sy vlein 1989 va 62 loayreyder ayn, y fer saa ruggit 'sy vlein 1938. Er 24 Nollick 2005, screeu yn earishlioar The Economist nagh row agh 20 loayreyderyn faagit. |
| lexicalization | glv: Votish |
| Hebrew |
| has gloss | heb: ווֹדית (Vađđaa ceeli) היא שפתו של הוודים, מדוברת בפי כ-80 איש, שמתגוררים באזור העיר קינגיסֶפּ (מחוז סנקט פטרבורג) על יד הגבול עם אסטוניה. השפות הקרובות ביותר לוודית הן אסטונית, פינית, קַרֶלִית (מדוברת ברפובליקת קַרֶלִיָה שברוסיה), 2 השפות הנפוצות פחות (איז'וֹרית ווֶפּסית), המדוברות במחוז סנקט פטרבורג (רוסיה) והשפה הלִיווִית (מדוברת בצפון-מערב לטביה). שבעת השפות הללו מהוות את הענף הבַלטוֹ-פיני בקבוצת השפות הפינו-אוגריות (המשתייכת למשפחת השפות האוּרַאלִיוֹת). ענף זה, ביחד עם שפת סאמי (או לאפּית, המדוברת במחוז לאפלנד, החולש על צפון-פינלנד וצפון-מזרח שבדיה), מהווה את קבוצת השפות הפינו-לאפּית. קרובה רחוקה של וודית היא ההונגרית. שפה זו, ביחד עם השפות הפינו-לאפיות ושפות נוספות (38 בסך הכול, רובן ככולן מדוברות ברוסיה), מהוות את משפחת השפות האוּרַאלִיוֹת. |
| lexicalization | heb: וודית |
| Hungarian |
| has gloss | hun: A vót nyelv az uráli nyelvcsalád finnugor ágának kihalás szélén álló tagja. Legközelebbi nyelvrokona az észt nyelv, aminek egy korábban izolálódott nyelvjárása. |
| lexicalization | hun: Vót nyelv |
| Italian |
| has gloss | ita: Il votico è una lingua uralica parlata da circa 30 - 40 persone in Ingria. Fa parte delle lingue baltofinniche assieme alla lingua careliana, estone, finlandese, ingrica, livoniana, vepsa e võro. |
| lexicalization | ita: Lingua votica |
| Komi |
| has gloss | kom: Водь кыв (водь Vađđaa ceeli, maa ceeli) тайӧ финн-йӧгра кыв. |
| lexicalization | kom: Водь кыв |
| Korean |
| has gloss | kor: 바트어는 러시아 상트페테르부르크 주변 지역인 잉그리아에서 쓰이는 말이다. 우랄어족 발트 핀어에 속하며, 가장 가까운 언어는 에스토니아어이다. 바트어는 소멸위기언어이며, 이코노미스트 지 2005년도 기사에 따르면 이 말을 쓰는 사람은 20명 정도만 남아 있다. 바트어는 19세기에 이미 쇠퇴하기 시작했는데(1차세계대전 무렵 사용인구는 약 1000명으로 추산된다) 이 지역이 러시아령에 포함되면서 급격하게 사라지기 시작했다. 스탈린의 가혹한 통치와 전쟁으로 인해 바트어를 말하는 인구의 90%가 사라졌고, 남은 사람들도 바트인인 것을 숨기고 러시아인으로 동화되는 길을 택하였다. 바트어는 4종류의 방언으로 갈라져 있었는데, 그 중 둘은 19세기와 1960년대에 각각 소멸되었다. |
| lexicalization | kor: 바트어 |
| Latvian |
| lexicalization | lav: Votu valoda |
| Lithuanian |
| has gloss | lit: Vodų kalba priklauso Uralo kalbų šeimai, finougrų grupei, Pabaltijo finų kalbų, Baltijos finų pogrupiui. Tai kalba, artimiausia dabartinei estų kalbai. Ja dar kalba nemažai vodų. |
| lexicalization | lit: Vodų kalba |
| Erzya |
| has gloss | myv: Водь кель — вишкине водь раськенть келесь, конататьне эрить колмо велесэ Кингисеппень буесэ Ленинградонь ёнкссо Россиясо. |
| lexicalization | myv: Водь кель |
| Dutch |
| has gloss | nld: Wotisch is een bijna uitgestorven Oostzeefinse taal die gesproken wordt door de Woten in Ingermanland, in de Oblast Leningrad in Rusland. |
| lexicalization | nld: Wotisch |
| Norwegian Nynorsk |
| has gloss | nno: Votisk er eit språk som høyrer til dei austersjøfinske språkgreina i den uralske språkfamilien. |
| lexicalization | nno: Votisk språk |
| Norwegian |
| has gloss | nor: Votisk er et språk som hører til de østersjøfinske språkgrenen i den uralske språkfamilien. |
| lexicalization | nor: votisk |
| Polish |
| has gloss | pol: Język wotycki – język ugrofiński z grupy bałtofińskiej używany niegdyś na pograniczu Rosji i Estonii przez naród Wotów. Jest to język praktycznie wymarły; w 1989 r. posługiwano się nim w zaledwie dwóch wioskach, używany był przez 62 osoby w średnim i podeszłym wieku. Najmłodsza z osób mówiących językiem wotyckim urodziła się w 1930 r. |
| lexicalization | pol: Język wotycki |
| Russian |
| has gloss | rus: Во́дский язы́к (водск.: Vaďďa ceeli) — язык малочисленной народности водь, проживающей в Кингисеппском районе Ленинградской области РФ. Относится к южной подгруппе прибалтийско-финских языков, но имеет много черт, характерных для северной подгруппы, не обусловленных влиянием ижорского языка. Близок к эстонскому (особенно к северным и восточным (причудским) диалектам) и ижорскому языкам. |
| lexicalization | rus: Водский язык |
| Northern Sami |
| lexicalization | sme: Vatjagiella |
| Swedish |
| has gloss | swe: Votiska är ett östersjöfinskt språk (vars närmsta språk anses vara ingriskan), talas av ungefär 20 voter i två byar i Ingermanland (Krakolje och Luzjitsij i distriktet Kingisepp). Språket räknas som i det närmaste utdött. |
| lexicalization | swe: votiska |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Vadda tšeeli (ваддя чеелі). Мова фінно-угорського народу водь, або ваддялайсет. Належить до балтійсько-фінської групи фінно-угорських мов. За даними лінгвістів (П. Арісте) - найближчий родич естонській мові, що дало підставу деяким науковцям уважати В.м. її діалектом. |
| lexicalization | ukr: Водська мова |
| Võro |
| has gloss | vro: Vad'a kiil om soome-ugri kiilkunna õdagumeresoomõ lõunarühmä kiil, midä kõnõlõs 30 inemist Ingerimaal . |
| lexicalization | vro: Vad'a kiil |
