| Bashkir |
| has gloss | bak: Үрге лужи теле, — лужи халҡының (түбәнге лужи теле менән) теле. Ҡөнбатыш славян телдәре төркөменә инә. |
| lexicalization | bak: Үрге лужи теле |
| Belarusian |
| has gloss | bel: Горнасорбская мова — мова сорбаў і адна з афіцыйных моваў Нямеччыны. |
| lexicalization | bel: Горнасорбская мова |
| Bulgarian |
| has gloss | bul: Горнолужишкият език се говори от населението на историческата област Горна Лужица (в югоизточната част на съвременната провинция Саксония, Германия, нем. Оберлаузиц). Отнася се към западната група на славянските езици. Общият брой на говорещите го лужишки сърби е около 50 000 души, които живеят предимно в Саксония. В морфологията си горнолужишкият език пази някои архаични черти - двойствено число, запазени форми за простите минали времена. Ударението пада винаги на първата сричка. |
| lexicalization | bul: Горнолужишки език |
| Catalan |
| has gloss | cat: Lalt sòrab és un dels dos dialectes principals del sòrab, concretament el que es parla al voltant dels enclavament de Bautzen (Budyšin), Kamenz (Kamjenc) i Hoyerswerda (Wojerecy). Es parla a la província històrica de lAlta Lusàcia (Hornja Lužica), que és avui dia part de Saxònia. És una llengua eslava occidental, relacionada amb el baix sòrab, el polonès, l'eslovac, el caixubi i, sobre tot, el txec. És una de les llengües contemplades a la Carta Europea de les Llengües Regionals o Minoritàries i una llengua minoritària reconeguda a Alemanya. |
| lexicalization | cat: alt sòrab |
| Czech |
| has gloss | ces: Hornolužická srbština nebo též hornolužičtina je z obou vymírajících lužických jazyků lépe zachovalá co do znalosti mezi dvojjazyčným obyvatelstvem a co do kulturního zázemí. Oblast jejího rozšíření, Horní Lužice ve východním Německu, leží jižněji a blíže k hranicím České republiky než území s dolnolužickými mluvčími. |
| lexicalization | ces: Hornolužická srbština |
| Crimean Tatar |
| has gloss | crh: Yuqarı Sоrb tili ya da Yuqarı Lujitsa tili (öz adı hornjoserbska rěc, hornjoserbšćina) - bir ğarbiy slavân tilidir, Almaniyadaki Yuqarı Lujitsa regionınıñ resmiy tili. Yuqarı Sorb tiliniñ taşıyıcılar sayısı 55 000-ge yaqın. |
| lexicalization | crh: Yuqarı Sorb tili |
| Kashubian |
| has gloss | csb: Górnosorbsczi jãzëk - jãzëk z zôpôdnosłowiańsczégò karna słowiańsczich jãzëków. Dzece w katolëcczëch rodzëznach jesz gôdają tim jãzëkiem. Baro znónym łużëcczim Serbem je Stanisław Tilich (pò miem. Stanislaw Tillich), ùr. 1959 rokù. To je premiéra Saksów. Pòzdrôwiôł w górnołuzëcczim jãzëkù papiéż Jan Paweł II. Ò tich łużëcczich Serbach nie zabôczëł téż papież Benedikt XVI. |
| lexicalization | csb: Górnosorbsczi jãzëk |
| German |
| has gloss | deu: Obersorbisch ist eine westslawische Sprache, die in der Oberlausitz in der Gegend der Städte Bautzen (Budyšin), Kamenz (Kamjenc) und Hoyerswerda (Wojerecy) gesprochen wird. Obersorbisch ist verwandt mit Niedersorbisch, Tschechisch, Slowakisch, Polnisch und Kaschubisch. Als slawische Sprache gehört Obersorbisch zu den indogermanischen Sprachen. |
| lexicalization | deu: Obersorbische Sprache |
| Lower Sorbian |
| has gloss | dsb: Górnoserbski, Górnoserbšćina (górnoserb. Hornjoserbsce, nim. Obersorbisch, pól. Górnołużycki) - jo pódwjacornosłowjańska rěc Serbow w Górnej Łužycy. |
| lexicalization | dsb: Górnoserbšćina |
| Esperanto |
| has gloss | epo: La suprasoraba lingvo estas okcidentslava lingvo, kiu estas parolata en orienta Germanio ĉirkaŭ la urboj Bautzen, Kamenz kaj Hoyerswerda. Ĉi tiu lingvo estas parenca al la malsuprasoraba, ĉeĥa, pola kaj kaŝuba lingvoj. Kiel slava lingvo la suprasoraba apartenas al la hindeŭropaj lingvoj. |
| lexicalization | epo: Supra soraba lingvo |
| lexicalization | epo: suprasoraba lingvo |
| French |
| has gloss | fra: Le haut-sorabe (hornjoserbšćina) est une langue parlée en Allemagne, dans la province historique de Lusace, aujourdhui en Saxe. Cest une langue slave occidentale, proche du tchèque. |
| lexicalization | fra: haut-sorabe |
| Gaelic |
| has gloss | gla: Is e cànan Indo-Eòrpach a tha ann an Sorbais Uarach (hornjoserbšćina, Beurla: Upper Sorbian). Tha an cànan a’ buntainn do theaghlach nan cànanan Slabhach. Tha Sorbais Uarach càirdeach do Shorbais Iosal. Tha an cànan ceangailte ri Seacais, Slobhacais agus Pòlais. Anns a' Ghearmailt tha inbhe thearainte is oifigeil aig Sorbais Iosal mar mhion-chànain. |
| lexicalization | gla: Sorbais Uarach |
| Manx |
| has gloss | glv: Ta Sorbish Eaghtyragh (Hornjoserbšćina) ny çhengey vynlagh ta loayrit sy Ghermaan syn ard shendeeagh, Lausitz Eaghtyragh (Hornja Łužica). T'ee nane jeh ny çhengaghyn Slavagh as ee gollrish y Çheckish. |
| lexicalization | glv: Sorbish Eaghtyragh |
| Alemannic |
| has gloss | gsw: Obersorbisch (hornjoserbšćina) isch e Sproch, wo in de dütsche Provinz Lausitz, hütt z Sachse, gschwätzt wird. S isch e westslawischi Sproch und mit em Tschechisch verwandt. |
| lexicalization | gsw: Obersorbische Sprache |
| lexicalization | gsw: Obersorbischi Sproch |
| Upper Sorbian |
| has gloss | hsb: Hornjoserbšćina je zapadosłowjanska rěč, kotraž so we wuchodnej Němskej wokoło městow Budyšin, Kamjenc a Wojerecy rěči. Tuta rěč je přiwuzna z delnjoserbšćinu, čěšćinu, pólšćinu a kašubšćinu. Jako słowjanska rěč hornjoserbšćina k indoeuropskim rěčam słuša. |
| lexicalization | hsb: Hornjoserbšćina |
| Italian |
| has gloss | ita: Il lusaziano superiore (lus sup. hornjoserbšćina) è una lingua slava occidentale parlata in Germania nella regione della Lusazia (oggi parte della Sassonia). È conosciuto anche come serbo-lusaziano o sorabo superiore. |
| lexicalization | ita: Lingua lusaziana superiore |
| Japanese |
| has gloss | jpn: 高地ソルブ語（Hornjoserbšćina） は、スラブ語派の言語である。話者がいる地域は、歴史的に高地ラウジッツ（高地ソルブ語: Hornja Łužica）といわれた地域で、現在のドイツザクセン州の一部である。言語分類的には、西スラヴ語群に属する言語で低地ソルブ語とで枝分かれしたグループ（ソルブ語）を形成しており、西スラヴ語群には他にチェコ語、ポーランド語、スロバキア語などが属している。 |
| lexicalization | jpn: 高地ソルブ語 |
| Korean |
| has gloss | kor: 저지 소르브어는 오날의 작센 주의 일부에 속해 있는, 루사티아에서 사용하는 언어이다. |
| lexicalization | kor: 저지 소르브어 |
| Limburgan |
| lexicalization | lim: Oppersorbisch |
| Lithuanian |
| has gloss | lit: Aukštutinių sorbų kalba (sav. Hornjoserbšćina) - slavų kalbų šeimai, vakarų slavų kalbų pogrupiui priklausanti kalba, vartojama sorbų tautybės žmonių, gyvenančių pietryčių Vokietijoje (Lužicoje). Kalbančiųjų skaičius - apie 40 tūkst. žmonių. |
| lexicalization | lit: Aukštutinių sorbų kalba |
| Macedonian |
| has gloss | mkd: Горнолужичкиот или горнолужичкосрпскиот јазик (hornjoserbsce на горнолужички) припаѓа во западнословенската група на јазици. Заедно со долнолужичкиот јазик, горнолужичкиот јазик опстанал како словенскојазична оаза во германско говорно подрачје. Горнолужички зборуваат некаде околу 15.000 луѓе во околината на градот Будишин (Бауцен на германски). Во германската провинција (ландер) Саксонија, овој јазик е заштитен со закон. |
| lexicalization | mkd: Горно лужички јазик |
| lexicalization | mkd: Горнолужички јазик |
| Min Nan Chinese |
| has gloss | nan: Téng Sorbia-gí (Hornjoserbšćina) sī tī Tek-kok Téng Lusatia (Tek-gí: Oberlausitz) tē-khu (chha-put-to tio̍h-sī Brandenburg kap Sachsen) thong-hêng ê chi̍t khoán Slav gí-giân. |
| lexicalization | nan: Téng Sorbia-gí |
| Dutch |
| has gloss | nld: Het Oppersorbisch is een kleine West-Slavische minderheidstaal die in het oosten van Duitsland gesproken wordt, in de deelstaat Saksen. Naar schatting 40.000 mensen kunnen de taal spreken, voor ca. 15.000 daarvan is het tevens de moedertaal. Het Oppersorbisch is daarmee, net als het Nedersorbisch, een bedreigde taal. De Oppersorben hebben Bautzen/Budyšin als cultureel centrum. |
| lexicalization | nld: Opper-Sorbisch |
| lexicalization | nld: Oppersorbisch |
| Occitan (post 1500) |
| has gloss | oci: L aut sorab (var. sorabe naut, sorabe haut - nom autoctòn: Hornjoserbšćina) es una lenga eslava parlada en Lusàcia Nauta, a lentorn de las vilas de Bautzen (Budyšin), Kamenz (Kamjenc) e Hoyerswerda (Wojerecy), dins lèst dAlemanha, dins los länder de Saxònia e Brandeborg. |
| lexicalization | oci: Aut Sorab |
| lexicalization | oci: Sorabe Naut |
| Polish |
| has gloss | pol: Język górnołużycki - jeden z dwóch języków łużyckich, którym posługują się Serbołużyczanie na niewielkim obszarze wokół Budziszyna we wschodniej części Niemiec. |
| lexicalization | pol: Język górnołużycki |
| Portuguese |
| has gloss | por: O alto sorábio ou alto sórbio (hornjoserbšćina) é um idioma minoritário, do grupo das línguas sorábias, falado na Alemanha na histórica província da Alta Lusácia, que tinha a maior parte de seu território localizado no atual estado alemão da Saxônia. Pertence às línguas eslavas da família lingüística indo-européia. |
| lexicalization | por: Alto sorábio |
| Moldavian |
| has gloss | ron: Limba sorabă de sus sau limba sorabă superioară (hornjoserbšćina, hornjoserbska rěč) este o limbă slavă de vest minoritară, vorbită în regiunea istorică Luzacia Superioară, astăzi o parte a Saxoniei. Împreună cu altă limbă minoritară, sorabă de jos, ea formează o ramură a limbilor slavice numită limbi sorabe. Comparând-o cu limbile vecine, soraba de jos este mai similară cu poloneza, iar soraba de sus- cu ceha. |
| lexicalization | ron: Limba sorabă de sus |
| Russian |
| has gloss | rus: Верхнелу́жицкий язы́к — язык лужичан и один из языков Германии. |
| lexicalization | rus: Верхнелужицкий язык |
| Slovak |
| has gloss | slk: Hornolužická srbčina alebo horná lužická srbčina je z oboch lužických jazykov viac rozšírená medzi obyvateľstvom, a má lepšie kultúrne zázemie. Oblasť Hornej Lužice priamo susedí so severnou českou hranicou. |
| lexicalization | slk: Hornolužická srbčina |
| Castilian |
| has gloss | spa: El alto sorabo o alto sorbio (hornjoserbšćina) es una lengua minoritaria de Alemania, hablada en la histórica provincia de Alta Lusacia (en sorabo Hornja Łužica), hoy parte del länder de Sajonia. Es una de las dos variantes de las lenguas sorbias, que forman parte de las lengua eslava occidental, muy parecida al checo. |
| lexicalization | spa: Alto sorabo |
| lexicalization | spa: Alto sórabo |
| Sardinian |
| has gloss | srd: Sa limba sòraba de susu o lusatzianu de susu (Hornjoserbšćina) est una limba de minoria fueddada in sa provìntzia istòrica de sa Lusàtzia de susu (oi est una parti de sa Sassònia). Est una de is duas bariantis de is limbas sòrabas chi faint parti de sa truma de limbas slavas otzidendalis. |
| lexicalization | srd: Limba sòraba de susu |
| Silesian |
| has gloss | szl: Gůrnosorbsko godka, mjanowano tyž godkům gůrnouůžyckům to godka zachodńosuowjańsko, kero je užywano we wschodńich Ńymcach nauokouo mjast Budźišyn, Kamjeńc a Wojeřice. Tutejšo godka je spokrywńůno s dolnouůžyckům, českům, polskům a kašubskům. Kej suowjańsko godka, gůrnosorbski noležy do godek indoojropejskich. |
| lexicalization | szl: Gůrnosorbsko godka |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Верхньолужицька мова — одна з двох літературних лужицьких мов; термін також вживається (не цілком коректно) для означення верхньолужицьких діалектів. Належить до серболужицької підгрупи західнослов’янських мов. Верхньолужицькою мовою розмовляє та частина лужицьких сербів, яка мешкає на півдні історичної області Лужиця, себто в Дрезденській окрузі Німеччини, а частково також на заході Польщі та півночі Чехії. Як літературна мова виникла в XVI столітті, проте ще в XIX столітті існувала в двох варіантах: «євангелічному» та «католицькому». Першим користувалася більша частина населення Верхньої Лужиці, за вірою — протестанти-лютерани, а другим — католицька меншина на заході цього краю; до речі, саме вона була активнішою у відстоюванні культурних цінностей усього народу. Але вже на початку XX століття функціонувала єдина літературна верхньолужицька мова. Існує художня література; класиками вважаються Гандрій Зейлер (1804—1872), Ян Радисерб-Веля (1822—1907), Якуб Барт-Цішинський (1856—1909), Юрій Брезан (1916—2006). |
| lexicalization | ukr: Верхньолужицька мова |
| Chinese |
| has gloss | zho: 上索布語（上索布語名：hornjoserbšćina）為德國歷史省分劳西茨的小眾語言，即今日的薩克森地區。屬於西斯拉夫語支（West Slavic languages），和捷克語十分相似。 |
| lexicalization | zho: 上索布语 |
