| Polish |
| has gloss | pol: Berendejowie – średniowieczne plemię tureckie, być może pochodzące od Kipczaków lub Oguzów. Berendejowie byli jednym z plemion wchodzących w skład Czarnych Kłobuków, półkoczowniczych ludów walczących u granic Rusi jako straże ruskich granic. |
| lexicalization | pol: Berendejowie |
| Moldavian |
| has gloss | ron: Berindeii (pe turceşte: "Berendi", pl. Berendiler, ukraineană: Берендеї, Берендичі, Berendeyi, Berendychi, pe maghiară: berendek, în poloneză Berendejowie) au fost un trib turcic medieval, cel mai probabil de origine kîpceacă-oguză. Ei erau parte a confederaţiei tribale a "şepcilor" sau "calpacelor negre" (pe turceşte karakalpak). Berindeii erau seminomazi şi au fost consemnaţi ca îndeplinind diferite roluri militare, cum a fost acela de "gărzi de frontieră" în solda prinţilor Rus' sau protoucraineni. Berindeii sunt menţionaţi în cronicile statului Kievean Rus (Kyivan Rus) în secolele al XI-lea şi al XII-lea drept "Cernîie Klobuki" şi, alături de pecenegi şi alţi turcici (Torkii) , s-au sedentarizat de-a lungul frontierelor stepelor Rusiei Kievene. Unele triburi rebele ale berindeilor s-au refugiat în regatul Ungaria, care la vremea respectivă cuprindea teritorii care astăzi sunt parte a României. |
| lexicalization | ron: berindei |
| Russian |
| has gloss | rus: Беренде́и, берендичи, берендии (др.русск. береньдѣи, береньдичи, точная этимология не установлена ) — тюркское кочевое племя в южнорусских степях, в 1097 г. заключили союз с печенегами, в 1105 г. потерпели поражение от половцев и с 1146 г. (в составе чёрных клобуков) стали данниками (вассалами) русских князей. Племя предположительно исчезло к XIII в. |
| lexicalization | rus: Берендеи |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Беренде́ї, Берендичі — кочові тюркські племена. Згадуються в давньоруських літописах з 1097 р. до кінця XII століття як частина чорних клобуків. Берендеї виділилися, можливо, з племінного союзу огузів. З початку XII століття разом з тюрками і печенігами за згодою давньоруських князів берендеї селилися у південноруських степах поблизу Київського і Переяславського князівств, особливо в районі Поросся. Тут вони осіли і поступово асимілювалися. У XII століті у берендеїв почали зароджуватися феодальні відносини. Вони мали своїх князів, знать. У берендеїв були міста. Давньоруські князі використовували кінноту берендеїв для оборони Русі від половців, а також у князівських міжусобицях. Після монголо-татарської навали на Русь в середині XIII століття частина берендеїв переселилася до Болгарії та Угорщини, решта — асимілювалися з основним кочовим населенням Золотої Орди. З XIII століття берендеї не згадуються давньоруськими літописцями. |
| lexicalization | ukr: берендеї |