| Belarusian |
| has gloss | bel: Рагціна — разнавіднасць кап'я. Адрознівалася тоўстай дзяржальняй, даўжынёй каля 2 метраў. Забяспечвалася шырокім лістападобным наканечнікам. Пад ім часта рабілі 1 або 2 перпендыкулярныя дзяржальні папярочкі. Яны служылі абаронай ад працятай жывёліны. Рагаціны выкарыстоўваліся славянамі для палявання на мядзведзяў і дзікоў, а пазней — для вайны з кавалерыяй. Паколькі вага жывёліны часта пераўзыходзіла паўтоны, яна па інэрцыі магла задушыць чалавека, які ўразіў звера простай дзідай. Але папярочкі спынялі тушу, а тоўстая дзяржальня, якую ўпіралі ў зямлю, не ламалася. |
| lexicalization | bel: Рагаціна |
| Czech |
| has gloss | ces: Sudlice je středověká dřevcová sečná i bodná zbraň na našem území proslavená zejména husity. Evropskou pěchotou ale byla používána od 13. do 17. století. Prvním typem sudlice je kůsa (viz níže). Husitská sudlice nejdříve vznikla, podobně jako velká část jejich zbraní, přeměnou zemědělského nástroje, kdy byla na dřevěnou násadu přidělána železná část kosy hrotem vzhůru. Teprve později začali husitští kováři kovat speciální typy sudlic, takzvané ušaté – ty měly po stranách dva hroty připomínající uši. |
| lexicalization | ces: sudlice |
| German |
| has gloss | deu: Der Bärenspieß (auch Bäreisen) ist eine historische Blankwaffe die zur Jagd auf Bären bestimmt ist. |
| lexicalization | deu: Bärenspieß |
| French |
| has gloss | fra: Lépieu est certainement larme dhast la plus simple : une hampe avec une pointe au bout, pointe qui peut simplement être le bout de la hampe préalablement taillé et passé au feu. Cette arme était et est toujours utilisée, principalement dans le domaine de la chasse. Ainsi au Moyen Âge, chassait-on le sanglier à lépieu. Les épieux de chasse portaient généralement des quillons, nécessaires pour tenir l'animal transpercé à une distance sécuritaire. |
| lexicalization | fra: Epieu |
| lexicalization | fra: épieu |
| Lithuanian |
| has gloss | lit: Ragotinė (, ) – ieties rūšis. Ragotinės buvo dvejopos – medžioklinės ir kovinės. |
| lexicalization | lit: ragotinė |
| Polish |
| has gloss | pol: Rohatyna – odmiana włóczni posiadająca grot zaopatrzony w hak. Używana od czasów średniowiecza do początków XVIII wieku zarówno przez kawalerię jak i piechotę szczególną popularnością cieszyła się na Rusi oraz w Polsce jako broń myśliwska i bojowa. Zazwyczaj nie przekraczała długości dwóch metrów. Bardzo często w drzewcu czyniono wyżłobienia aby zmniejszyć jego wagę. W efekcie broń nie nadawała się do cięć, a jedynie do pchnięć. |
| lexicalization | pol: Rohatyna |
| Russian |
| has gloss | rus: Рога́тина — славянское копьё для рукопашной схватки, в частности против боевых коней, или для охоты на крупного и опасного зверя. Отличалась большим наконечником, как правило, лавролистной формы. |
| lexicalization | rus: рогатина |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Рогати́на — важкий ударний спис з довгим та широким вістрям, мисливська (до сер. 19 ст.) та бойова (в середньовічча) зброя. Характерною особливістю мисливських рогатин була поперечина під вістрям яка не давала можливості звіру дістатися мисливця нахромившись на спис. Під час полювання на грубого звіра рогатину використовували наступним чином — рогатину виставляли на зустріч звіру який кидається на мисливця, при цьому ратище впиралося в землю зазделегідь або ж одразу після ураження тварини. В спробі дістатися до мисливця звір усе глибше нахромлювався на вістря рогатини, а поперечина не давала йому можливості дістатися до мисливця. В бою рогатина використовувалася як важкий спис для потужних колючих ударів та допоміжних ріжучих та рублячих. Спеціальні бойові рогатини на відміну від мисливських не мали поперечини, втім нерідко в бою використовувалися саме мисливські рогатини. |
| lexicalization | ukr: Рогатина |
