| Breton |
| has gloss | bre: Er yezhoniezh e vez implijet an termen mora (saoz.: , diwar al latin "dale") war dachenn ar fonetik hag ar fonologiezh evit komz eus un unanenn son hag a dalvez evit termeniñ ar pouez silabennek, a dalvez de dro da dermeniñ lech a taol-mouezh pe an mentadur e yezhoù zo. |
| lexicalization | bre: mora |
| Catalan |
| has gloss | cat: La mora és una unitat de so usada en fonologia que determina el pes sil·làbic en algunes llengües; és la unitat superior al segment i inferior a la síl·laba, i és la unitat rítmica bàsica en japonès. |
| lexicalization | cat: mora |
| German |
| has gloss | deu: Die More oder Mora (lat. mora, Zeitraum) ist in der Phonologie eine Maßeinheit für das Silbengewicht. |
| lexicalization | deu: Mora |
| Extremaduran |
| has gloss | ext: En fonética, retardu. |
| lexicalization | ext: mora |
| French |
| has gloss | fra: La more est un son élémentaire émis lors de la phonation (voir phonologie). Son nom provient du latin mora signifiant « retard » ou « délai ». Comme beaucoup de termes techniques linguistiques, sa définition exacte fait l'objet de discussions. |
| lexicalization | fra: More |
| Hungarian |
| has gloss | hun: Mora egyéb jelentéseit lásd: Mora A mora idő-alapegység a verstanban, illetve a hangtanban (fonetika). A latinban a szó jelentése „szünet, késés”, ugyanakkor verstani értelemben az „idő” jelentésű görög kronosz szó fordítására is használták. |
| lexicalization | hun: Mora |
| Armenian |
| has gloss | hye: Ամանակ, մորա (լատիներեն` mora - ժամանակամիջոց) - անտիկ տաղաչափության մեջ ժամանակի նվազագույն միավորը։ |
| lexicalization | hye: ամանակ |
| Italian |
| has gloss | ita: Mora (plurale more o morae), è ununità di suono usata in fonologia, che determina la quantità di una sillaba, che a sua volta determina laccento, in alcune lingue. Come molti termini linguistici, l'esatta definizione è discussa. Il termine, che significa "ritardo", "indugio", è tratto dal latino. |
| lexicalization | ita: mora |
| Japanese |
| has gloss | jpn: モーラを、日本語学では一般に拍（はく）とも呼ぶ。俳句や川柳の五・七・五、短歌の五・七・五・七・七は、この拍（＝モーラ）を数えたものである。 |
| lexicalization | jpn: モーラ |
| Korean |
| has gloss | kor: 모라(mora)는 음운론의 개념으로 일정한 시간적 길이를 지닌 음의 분절 단위이다. 음절과 다르며, 각 언어 화자의 심리적인 인상에 따라 결정된다. 음절은 모든 언어가 갖고 있지만 모라를 가지지 않는 언어도 있다. 모라를 지니는 언어의 대표격으로 일본어가 있다. |
| lexicalization | kor: 모라 |
| Dutch |
| has gloss | nld: De mora (meerv mora's/ morae) is een eenheid met behulp waarvan de lengte ofwel het gewicht van een lettergreep wordt gemeten op grond van de nucleus en de coda (gezamenlijk vormen deze het rijm). Op hun beurt hangen hier weer zaken als klemtoon, ritme en duur van af. |
| lexicalization | nld: mora |
| Norwegian |
| has gloss | nor: Mora (flertall morae/moraer) er en enhet for å måle en stavelses vekt, men en tydelig avgrenset definisjon av dette begrepet finnes ikke. Begreper som ettertrykk, rytme og lengde er igjen avhengig av mora. En amerikansk lingvist beskrev det i 1968 som «noe som en lang stavelse har to av og en kort bare én.» |
| lexicalization | nor: mora |
| Polish |
| has gloss | pol: Mora (łac.) - jest jednostką iloczasu używaną w fonologii, określającą "wagę" sylaby (która decyduje o synchronizacji czasowej i akcentowaniu) w niektórych językach. Podobnie jak wiele innych pojęć lingwistycznych, dokładna definicja mory jest dyskusyjna. Pojęcie to (oznaczające dosłownie "odstęp czasu") pochodzi z łaciny, gdzie było używane jako odpowiednik greckiego słowa chronos (czas) w kontekście metrycznym. |
| lexicalization | pol: Mora |
| Portuguese |
| has gloss | por: Mora é uma unidade de som usada em fonologia que determina o peso silábico (que por sua vez determina o acento tônico e a tipologia rítmica) em algumas línguas. Como muitos termos técnicos da lingüística, a definição exata de mora é debatida. O termo, que significa "período de tempo", vem da palavra latina para "pausa, atraso", que também foi usada para traduzir a palavra grega chronos (tempo) em seu sentido métrico. |
| lexicalization | por: mora |
| Moldavian |
| has gloss | ron: Mora (plural, „more”) este un termen lingvistic folosit în fonologie, care se referă la unitatea minimă a timpului metric, echivalentul unei silabe scurte. Mora este importantă deoarece determină accentul sau izocronia („cadenţa vorbirii”) în unele limbi. Termenul vine din limba latină („a întârzia”, „a întârzia”). |
| lexicalization | ron: moră |
| Russian |
| has gloss | rus: Мо́ра (, промежуток времени, время), тж. хро́нос про́тос (, первоначальное время), те́мпус при́мус (, первоначальное время) — в античном стихосложении, единица измерения количества (долготы) стопы. За мору принимается время, требуемое для произнесения краткого слога; при этом считается, что длительность долгого слога составляет две моры. Соответственно этому античная метрика разделяет стопы на двухморные (напр. пиррихий ), трехморные (напр. ямб , трибрахий ); четырехморные (напр. спондей , дактиль , прокелевсматик ), пятиморные (напр. бакхий , 1-й пеон, ), шестиморные (напр. нисходящий ионик ), семиморные (напр. 1-й эпитрит ), восьмиморные (напр. париамбод ), девятиморные (напр. месобрахий ), десятиморные (напр. моллоссоспондей ). |
| lexicalization | rus: Мора |
| Castilian |
| has gloss | spa: Por ejemplo, en latín la división en moras es del siguiente tipo: * Constan de una sola mora las sílabas acabadas en vocal breve. Así, la división en sílabas de rosa es ro-sa y la división en moras es idéntica ro=sa. * Constan de dos moras las restantes sílabas, es decir, las sílabas trabadas (acabadas en consonante) y las sílabas acabadas en vocal larga. Así la división en sílabas de ventus es ven-tus y la división en moras es ve=n=tu=s. La palabra es así tetramoraica. |
| lexicalization | spa: mora |
| Swedish |
| has gloss | swe: Mora, (av latinets mora, att fördröja) tidsenhet som inom fonologin motsvarar det kortaste uttalbara ljudets längd i ett språk. I vissa språk, exempelvis japanska utgör en mora språkets minsta betydelseskiljande enhet. |
| lexicalization | swe: mora |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Мора ( — "проміжок часу", "пауза"), також хронос протос (, "первинний час") або темпус примус — в античному віршуванні нормальна тривалість вимовлення короткого складу, найменша одиниця відліку часу у вірші. Решта всіх одиниць вірша кратна морі: |
| lexicalization | ukr: мора |