| Belarusian |
| has gloss | bel: Мечнік # майстар які займаўся вырабам мячоў # пасада ў Рэчы Паспалітай, канец 15 стагодзьдзя – 18 стагодзьдзе: |
| lexicalization | bel: Мечнік |
| Lithuanian |
| has gloss | lit: Ginklininkas – vienas iš žemesniųjų Lietuvos Didžiosios kunigaikštystės ir Abiejų Tautų Respublikos dvaro pareigūnų ir žemietijų pareigūnų. |
| lexicalization | lit: ginklininkas |
| Polish |
| has gloss | pol: Miecznik (mieczownik) – w średniowiecznej Polsce określenie rzemieślnika zajmującego się wyrobem mieczy; także z tego okresu datuje się określanie tytułem miecznika dworskiego urzędnika, zawiadującego zbrojownią panującego i noszącego przed nim miecz będący oznaką jego władzy wojskowej. Od XIV w. miecznik przekształcił się w niski urząd tytularny (miecznik wielki koronny, od XVI w. także miecznik wielki litewski). Nazwę taką nosił także urzędnik ziemski w poszczególnych województwach, ziemiach i powiatach. |
| lexicalization | pol: miecznik |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Ме́чник - назва історичних титулів: # У Київській Русі в 9-12 ст. особа, що належала до молодшої князівської дружини разом з дітським виконувала деякі судові функції (зокрема, брала участь при випробуванні "залізом". # У Речі Посполитій М.-особа з почту короля або великого князя, що під час урочистих церемоній несла перед ним меч. Коронний М. здійснював також військове судочинство. В 17 ст. почесний шляхетський титул. |
| lexicalization | ukr: Мечник |
